ЗМІСТ

• Що саме таке Березовий ксиліт?
• Що не так із китайським ксилітом?
• Ксиліт – властивості та застосування
• Ксиліт – які побічні ефекти має застосування?
• Який ксиліт обрати?
• Підсумок

Ринок та попит на різні замінники білого цукру постійно зростають. Тому не дивно, що розробляється все більше нових підсолоджувачів і їх споживання збільшується. Як і у випадку майже всіх продуктів, для покупців дуже важливі ціна та якість. Саме тому ми спостерігаємо появу замінників самих підсолоджувачів. Зазвичай вони значно дешевші за оригінали – але чи є вони здоровішими? У цій статті ми спробуємо порівняти оригінальний Ксиліт Берези з, наприклад, китайським. Запрошуємо до читання.

Що саме таке Березовий ксиліт?

Березовий ксиліт, іноді також називають фінським. Це пов’язано з тим, що він спочатку отримувався з кори фінських берез. Цікаво, що виробництво почалося через нестачу традиційного цукру в цій країні ще під час Другої світової війни. Це речовина природного походження, і слід знати, що вона міститься не лише в березовій корі. Ми знаходимо її в полуниці, чорниці, малині та грушах. Однак слід враховувати, що вміст у цих фруктах значно менший, ніж у березовій корі. Сам ксиліт належить до родини цукрових спиртів, тобто поліолів. Ці речовини характеризуються приблизно на 40 % нижчою калорійністю – у порівнянні з сахарозою, але практично не підвищують рівень цукру в крові. Завдяки цим властивостям вони ідеально підходять як замінник білого цукру. Їх також рекомендують для діабетиків. Березовий ксиліт утворюється внаслідок багатьох хімічних або біохімічних процесів. Виробничий процес полягає в гідруванні ксилози, компонента рослинних клітинних стінок, який у великих кількостях міститься в березовій корі. Цей процес відносно дорогий і енергоємний, але кінцевий продукт має високу якість. Це зумовлено насамперед суворими стандартами, які діють у Європі та Європейському Союзі. Завдяки цьому виробничий процес контролюється від початку до кінця. Так, це робить ксиліт, виготовлений таким чином, відносно дорогим, але ми можемо повністю скористатися його високою якістю.

Що не так із китайським ксилітом?

Як уже згадувалося, існують два методи отримання ксиліту – хімічний та біохімічний. Другий метод значно дешевший і потребує значно менше енергії. Він полягає у використанні мікроорганізмів, зокрема грибів роду Candida. Вони ферментують як фрукти, так і сільськогосподарські відходи до чистого ксиліту. Для цього можна використовувати практично все: від кукурудзи, стручків сої, жому цукрової тростини до бананової шкірки. Теоретично це екологічний процес, адже відходи, що використовуються, інакше, ймовірно, потрапили б на смітник. Однак зосередимося на ксиліті з Китаю. Берез тут практично немає, тому місцевий ксиліт містить дуже мало деревної маси. Для виробництва цього підсолоджувача використовується широко поширена в Китаї кукурудза. Як і у випадку з соєю, це переважно генетично модифікована кукурудза, виробництво якої в Китаї є пріоритетним. Крім того, процес виробництва місцевого ксиліту дуже несприятливий для природного середовища. Також він має нижчу якість, ніж класичний ксиліт, отриманий із березової кори. Сам виробничий процес також викликає сумніви, і є випадки наявності дріжджів у кінцевому продукті. Тому людям із грибковими інфекціями слід бути особливо обережними. Варто також зазначити, що стандарти якості продукції в країні значно нижчі і менш дотримуються, ніж у Європі. Поєднання всіх цих факторів робить китайський ксиліт, звичайно, значно дешевшим за березовий.

Ксиліт – властивості та застосування

Ксиліт як хімічна сполука є відмінною заміною білого цукру. Один грам ксиліту містить близько 2,4 ккал, а один грам сахарози – близько 4 ккал. Глікемічний індекс також у багато разів нижчий – зі значенням 8 у порівнянні з цукром. Завдяки цьому він практично не підвищує рівень цукру в крові. Крім того, механізм його обміну речовин практично повністю незалежний від інсуліну, тому він не викликає сплесків. Хоча він переважно використовується як натуральний підсолоджувач, він має багато інших корисних для здоров’я властивостей. Він може позитивно впливати на здоров’я нашого рота та зубів. Відновлює оптимальний рівень pH слини і таким чином знижує навантаження на зуби від різних кислот, які можуть їх пошкоджувати. Крім того, він може пригнічувати ріст мікроорганізмів у порожнині рота. Це пов’язано з його антибактеріальними властивостями, але він також не настільки шкідливий для них, як білий цукор. Він також може підвищувати щільність кісток і збільшувати засвоєння кальцію. Це знижує ризик остеопорозу в майбутньому. Варто також згадати, що ксиліт може підтримувати природний імунітет організму. На відміну від сахарози, він має лужну реакцію. Завдяки цьому він відновлює кислотно-лужний баланс організму і таким чином пригнічує розвиток багатьох патогенних мікроорганізмів.

Ксиліт – які побічні ефекти має застосування?

Цікаво, що немає рекомендованої добової дози ксиліту. Це дуже безпечна речовина, але це не означає, що передозування виключене. Особливо на початку застосування зростає ймовірність кількох побічних ефектів. До них належать діарея, біль у животі, спазми або надмірне скупчення газів у кишечнику. Однак ці симптоми досить швидко зникають, і організм поступово звикає до збільшення дози ксиліту. Також пам’ятайте, що виробник зобов’язаний вказувати інформацію про можливий проносний ефект на продуктах, у яких вміст поліолів перевищує 10 ваг. %.

Який ксиліт обрати?

І березовий ксиліт, і китайський ксиліт насправді є тією ж хімічною сполукою. Однак якщо для нас важлива хороша якість і впевненість у тому, що продукт і його виробництво суворо контролюються, варто обрати березовий ксиліт. Крім того, він має багато інших корисних для здоров’я властивостей і є більш екологічним у виробництві. Також чистота є важливим елементом. Існує дуже низький ризик, що в ньому містяться інші хімічні речовини. Це пов’язано з самим виробничим процесом. Звичайно, ціна такого продукту вища, ніж у його китайського аналога. Також смак говорить на користь фінського ксиліту. Хоча це однакові хімічні сполуки, важливим є сировина, що використовується для виробництва. При виборі замінника білого цукру найкраще просто обрати продукт, який окрім солодкого смаку додасть щось ще до нашого раціону. Однак це не означає, що ми засуджуємо китайський ксиліт. У цьому випадку існує високий ризик, що він низької якості і може містити інші речовини, окрім ксиліту самого.

Підсумок

Ми надзвичайно раді, що суспільство все частіше звертається до підсолоджувачів природного походження і замінює ними білий цукор. Варто пам’ятати, що ми, так само як і наш організм, повинні поступово звикати до цього, якщо обираємо таку зміну. Тому найкраще починати з невеликих доз ксиліту і поступово збільшувати їх з часом. Також пам’ятайте, що ціна продукту – не все, і іноді варто доплатити, щоб повною мірою насолодитися корисними для здоров’я властивостями підсолоджувача. Це дозволить нам не лише краще спати, а й позитивно вплине на наше здоров’я в довгостроковій перспективі.